7 червня 2018

ЦК Профспілки працівників освіти і науки України ініціював проведення наради профспілкових представників для обговорення проекту

Детальніше »

Порядок надання відпустки: коли потрібна заява?

Розпочинається сезон відпусток і питання з оформленням їх належним чином все більше турбують спілчан.

Питання надання відпусток регулюються Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР та окремими положеннями Кодексу законів про працю України.

Зокрема, статтею 10 Закону «Про відпустки» та статтею 79 КЗпП передбачено наступне:

  • черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників;

  • при складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку;

  • конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Отже, про дату початку щорічної відпустки роботодавець зобов’язаний письмово повідомити працівника не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком терміну. Порушення строку такого повідомлення надає можливість працівникові вимагати перенесення щорічної відпустки на інший період.

Письмовим повідомленням у цьому разі може слугувати як окремо складений документ довільної форми, так і підпис працівника про ознайомлення у наказі про надання щорічної відпустки.

Керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу (ч. 14 ст. 10 Закону «Про відпустки»).

Чи потрібна заява про надання відпустки і коли вона подається керівникові?

Чинне законодавство не зобов’язує працівника подавати заяву, якщо він йде у відпустку в обумовлений у графіку відпусток термін. У такому разі підставою для видання наказу про відпустки буде затверджений графік відпусток.

Якщо працівник відмовляється використати щорічну відпустку у визначений у графіку відпусток час і таке рішення працівника не збігається з інтересами роботодавця, то роботодавець, беручи до уваги те, що остаточне рішення про надання чи ненадання відпустки належить лише до його компетенції, має право в межах, установлених графіком відпусток, без заяви працівника видати наказ про надання йому відпустки.

Проте якщо працівник (за погодженням із роботодавцем) бажає піти у щорічну відпустку в інший, ніж обумовлено графіком відпусток, час або взяти лише частину щорічної основної відпустки, він має обов’язково подати відповідну заяву на ім’я керівника підприємства.

Що містить заява?

У заяві зазвичай зазначається дата початку щорічної основної відпустки (про яку просить працівник) і тривалість відпустки.

Якщо працівник має право ще й на додаткову щорічну відпустку (за роботу із шкідливими і важкими умовами праці; за особливий характер праці тощо), то в заяві він повинен зазначити також підставу для надання такої відпустки.

На заяві керівник підприємства ставить свій підпис, погоджуючись надати щорічну відпустку у вказані в ній терміни, або через певні обставини пропонує перенести її на інший період.

Далі на підставі цієї заяви оформлюється наказ (розпорядження) про надання відпустки, який надається працівникові для ознайомлення.

Юридичний відділ ЦК Профспілки


Охорона праці та роль колдоговору у закладі освіти: зміни в законодавстві

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 134 (далі – постанова № 134) внесено зміни до постанови КМУ від 27.06.2003 № 994 «Про затвердження переліку заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат» (далі – постанова № 994).

Зазначений перелік було затверджено відповідно до статті 19 Закону України «Про охорону праці», якою визначено, що на підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, розмір витрат на охорону праці встановлюється у колективному договорі з урахуванням фінансових можливостей підприємства, установи, організації. Тож під час віднесення понесених витрат до витрат на охорону праці варто керуватися саме переліком, затвердженим постановою № 994.

У зв’язку із зазначеним і згідно із постановою № 134, тепер Перелік має назву «Перелік заходів та засобів з охорони праці» (далі – Перелік).

Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту

У пункті 5 Переліку заходів та засобів з охорони праці тепер визначено: «Забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та засобами індивідуального захисту відповідно до норм, установлених законодавством про охорону праці та колективним договором або угодою (включаючи забезпечення мийними засобами та засобами, що нейтралізують небезпечну дію на організм або шкіру шкідливих речовин, у зв’язку з виконанням робіт, які не виключають можливості забруднення цими речовинами)». 

Раніше було: «відповідно до встановлених норм». Для забезпечення спецодягом та 3І3 працівника необхідно, щоб чинним законодавством про охорону праці та колективним договором було визначено норми. Якщо колдоговір не буде містити норм такого забезпечення, то роботодавець не матиме зобов’язання щодо забезпечення працівника спецодягом та засобами індивідуального захисту. Навіть, якщо до колективного договору вноситимуться зміни або укладатиметься новий колдоговір, то в період розробки та обговорення його проекту роботодавець уникатиме зобов’язання щодо забезпечення працівників засобами індивідуального захисту».

Забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням

Аналогічно змінено пункт б Переліку, який на цей час сформульовано так: «Надання працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичного харчування, молока чи рівноцінних харчових продуктів, а також газованої солоної води, відповідно до норм, встановлених законодавством про охорону праці та колективним договором або угодою».

Для реалізації цього заходу також необхідною умовою є передбачення норм у колективному договорі та законодавстві.

Проведення медичних оглядів

Пункт 7 Переліку містить вимогу щодо проведення «попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року».

Зазначений пункт раніше передбачав проведення обов’язкового попереднього, періодичного і позапланового медоглядів зазначених категорій працівників. Тепер уточнено, що саме розуміється під поняттями «попереднього» та «періодичного» медичного огляду, виключено позаплановий медогляд та доповнено обов'язковість щорічного медогляду осіб до 21 року.

Лист щодо тривалості робочого часу вчителів початкової школи: http://krrozdol.ucoz.ua/load/list_pro_skorochenu_trivalist_urokiv/1-1-0-36
Лист № 02-5/86 до Міністра освіти і науки України Л.М.Гриневич від Голови профспілки Г.Ф.Труханова: http://krrozdol.ucoz.ua/load/list_ministru_osviti_i_nauki_ukrajini/1-1-0-35
Лист Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України
http://krrozdol.ucoz.ua/load/list_departamentu_zagalnoji_serednoji_ta_doshkilnoji_osviti/1-1-0-37
Лист №02-5/54 від 23.01.2018 Прем'єр -Міністру України В.Б.Гройсману: http://krrozdol.ucoz.ua/load/list_prem_39_er_ministru_ukrajini/1-1-0-38
Лист №05-070 від 13.02.2018 Голови Харківської обласної профспілкової організації Л.М.Дулуб: 
http://krrozdol.ucoz.ua/load/list_golovi_kharkivskoji_oblasnoji_organizaciji_profspilki/1-1-0-39


ПРО НОВИЙ ПОРЯДОК
РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО ЛІКУВАННЯ ЗАСТРАХОВАНИХ ОСІБ

Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 23.09.1999 № 1105-ХІV (далі - Закон № 1105) визначено, що для забезпечення відновлення здоров’я застраховані особи мають право на лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів після перенесених захворювань і травм за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (далі - Фонд).
Медична реабілітація призначається пацієнтам після закінчення гострого періоду захворювання в разі наявності обмежень життєдіяльності та виконання трудової діяльності і спрямована на відновлення здоров’я працюючої особи та повернення її до суспільно-корисної праці, профілактику ускладнень хвороб та зменшення витрат на допомогу по тимчасовій непрацездатності.
З метою вдосконалення механізму забезпечення права застрахованих осіб на лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів відповідно до вимог Закону № 1105 та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання соціального захисту застрахованих осіб” від 16.03.2017 № 145 постановою правління Фонду від 13.07.2017 № 39 затверджено Порядок відшкодування витрат за надані соціальні послуги з лікування застрахованих осіб та членів їх сімей після перенесених захворювань і травм у реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (далі - Порядок № 39) та погоджено Міністерством охорони здоров’я України 23.08.2017 № 3.14-19/1146-17/22760.
Порядком № 39, який набрав чинності з 01.01.2018, запроваджено новий механізм забезпечення застрахованих осіб соціальними послугами з лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів після перенесених захворювань і травм.

А саме, застрахована особа буде направлятись до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу відповідно до медичних показань визначеного профілю медичної реабілітації за рекомендацією лікуючого лікаря та за наявності висновку лікарської-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, де перебуває зазначена особа на лікуванні.
Застрахована особа з порушенням перебігу вагітності може направлятися в реабілітаційне відділення санаторно-курортного закладу безпосередньо із жіночої консультації.

Застрахована особа, яка брала безпосередню участь в антитерористичній операції (далі - АТО), має право на лікування (у супроводі членів сім’ї: чоловік/дружина, неповнолітні діти) в реабілітаційному відділенні санаторно-курортного закладу за профілем медико-психологічна реабілітація за рахунок коштів Фонду один раз після демобілізації за наявності відповідних медичних показань.
Медичній реабілітації в спеціалізованих реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів відповідних профілів підлягають хворі, які мають медичні показання для медичної реабілітації, досягли певного рівня фізичної активності, можуть себе обслуговувати та не мають медичних протипоказань.
Порядком №39 затверджено перелік профілів медичної реабілітації:
1. Нейрореабілітація:
1.1. підгострий період інсультів (після оперативних втручань на судинах мозку або без них);
1.2. підгострий період черепно-мозкових травм.
2. М’язово-скелетна реабілітація:
2.1. підгострий період після операцій на опорно-руховому апараті (ортопедичних, травматологічних), ревматологічні захворювання;
2.2.підгострий період опіків.
3. Кардіо-пульмонарнареабілітація:
3.1. підгострий період інфаркта міокарда (після оперативних втручань на судинах серця або без них), стан після пролікованої нестабільної стенокардії (після оперативних втручань на судинах серця або без них), підгострий період після операцій на серці;
3.2. підгострий період захворювань легень, підгострий період після операцій на легенях, у тому числі з приводу гнійних процесів нетуберкульозного характеру;
3.3. цукровий діабет.
4. Медико-психологічна реабілітація учасників АТО:
- порушення адаптації;
- розлади по’вязані із споживанням їжі;
- неорганічні розлади сну;
- соматоформні розлади;
- неврастенія.

5. Реабілітація після оперативних втручань на органах зору:
- підгострий період після оперативних втручань на органах зору.
6. Реабілітація при порушені перебігу вагітності:
- ускладнена вагітність.
7. Інша (соматична) реабілітація:
7.1. підгострий період після оперативних втручань на органах травлення;
7.2. підгострий період після оперативних втручань на органах сечостатевої системи (оперативного та інструментального видалення каменів з нирок і сечових шляхів, ударно-хвильової літотрипсії);
7.3. підгострий період після оперативних втручань на жіночих статевих органах.

Заклад охорони здоров’я, де застрахована особа перебуває на лікуванні, протягом доби, з моменту надання висновку ЛКК, інформує орган Фонду, за місцем обліку закладу охорони здоров’я як страхувальника, про потребу зазначеної особи (з урахуванням медичних показань та протипоказань) в подальшому лікуванні в реабілітаційному відділенні санаторно-курортного закладу із зазначенням профілю.
Оформлення договору про відшкодування витрат за надані послуги із реабілітаційного лікування відбувається за участі трьох сторін – застрахованої особи, уповноваженого представника органу Фонду та санаторно-курортного закладу.
Крім того, застрахованій особі на період відновлювального лікування в умовах реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу видається листок непрацездатності, який також оплачується коштом Фонду.
За детальною інформацією звертатись до Красноградського відділенння управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області: м.Красноград, вул..Соборна,85 ; тел.73844, 71035.